stm8 toolchain під Linux

Недавно я зацікавився мікроконтролерами stm8. Це чудові сучасні контролери. Особливо приваблювала можливість повноцінного внутрішньо-схемного відлагодження та відсутність фьюз-бітів, як в AVR. Щодо інструментарію розробника - то під Windows ситуація цілком зрозуміла: ST Visual Develop + С компілятор від Cosmic задовільно працюють з коробки. А от під Linux все виявилось не так гладко. Про налаштування інструментарію для stm8 під Linux і піде мова у цьому пості.

Посланя нащадкам від працівників заводу VEF.

Люблю я усяку ретро електроніку. Всі ці аналогові схеми, радянські теплі лампи та механічні шкали радіоприймачів. Напевно, у цьому є щось магічне.

На цей раз до моїх рук потрапив VEF 201. Культове радіо епохи 70-х. Та не простий, а з посланням у середині...

А вам не заважають FM станції?

Відстань від мого будинку до антени FM передавача складає близько 1.5 км. Зрозуміло, що за таких умов навіть не дуже довгий відрізок дроту буде працювати як антена. А в результаті певних паразитних перетворень отримуємо на виході звукопідсилювальної апаратури відчутний "фон" ЧМ радіопередач у паузах між піснями замість ледь помітного рівномірного шуму. Не те щоби ситуація була настільки критичною, але я люблю слухати музику негучно за умови тиші навколо, і такий ефект злегка мене дратував.

Простий малопотужний лінійний стабілізатор з низьким падінням напруги (LDO).

Простий LDO стабілізатор.

Передмова.
На днях займався конструюванням регенеративного приймача з живленням від батарей. Такий приймач забезпечує повну "віддачу" лише на порозі генерації. Стан цей досить нестабільний і сильно залежить від зовнішніх факторів. Зокрема, від якості джерела живлення. Моя основна схема живиться від чотирьох батарей типу АА. Отже вхідна напруга може коливатись від 6 до 4 В. Виходить, що потрібен малопотужний стабілізатор напруги з низькими падінням напруги (Low-dropout regulator, LDO) [1] та власним споживанням струму.

Що ж саме мені потрібно?
Перш за все, падіння напруги на стабілізаторі не повинно перевищувати 0,1-0,2 В, а власне споживання - 2,0-2,5 мА. Схема повинна забезпечувати вихідний струм до 30 мА, коефіцієнт стабілізації очікується більшим ніж 100. Також, це має бути досить простий вузол з доступних деталей.

Скільки коштували радянські радіодеталі?

Транзистор МП41.

В радянські часи майже на кожній речі з магазину стояла позначка з ціною. Я навіть дивувався, навіщо зазначати ціну, невже продавець буде намагатись обманути. Але такі позначки чомусь майже не ставили на радіодеталях. А тепер було б цікаво знати, скільки ж коштували тогочасні резистори-конденсатори.

Дешевий китайський мультиметр.

Кілька років тому прийшлось мені зайти до господарського супермаркету. І, окрім усього іншого, попався мені на очі тестер-мультиметр. На вигляд нічого особливого, прилад як прилад. Відрізнявся він лише дуже низькою ціною, всього лише $3,5.

Купив я тоді той тестер. І зовсім не із за ціни. Вірніше із цікавості, що ж насправді всередині приладу за такі гроші.

Отже, цього разу мова піде про те чим же насправді відрізняється дешеве від нормального.

Кварцовий калібратор.

Простий калібратор.

Довелось якось мені ремонтувати старий радянський радіоприймач. Зробив я там все по електричній частині. Та от біда, у того приймача була розбита скляна шкала. Отже довелося виготовляти її самостійно. Я не прагнув до абсолютної автентичності, тому дозволив собі внести деякі конструктивні зміні. До того ж, позначки на старій шкалі були у метрах, а я хотів у мегагерцах.

Зараз на практиці, як джерела стандартних сигналів, використовуються різноманітні генератори на основі DDS та PLL. Але мені захотілось чогось простого та "олдскульного"... Для градуювання я зібрав кварцовий калібратор. Як не дивно, кварцові калібратори, активно використовувались в тому числі у військовій радіоприймальній апаратурі радянських часів.